Кращий спосіб передбачити майбутнє – створити його
Настає новий маркетинговий рік і активний сезон в закупівлях сільськогосподарської продукції. Елеватори, зернові термінали (ЗТ) і зернотрейдери вже перейшли в режим більш інтенсивної роботи.
Багато елеваторів, готуючись до нового сезону, посилено займалися технічною модернізацією, нарощували свої потужності зберігання, займалися автоматизацією виробничих, облікових та управлінських процесів.
Грамотно відпрацьовані виробничі ланцюжки, налагоджене обладнання, продумані службові інструкції та добре навчений персонал, який знає, що потрібно робити не тільки у звичайних, але і в нестандартних ситуаціях, ведуть до підвищення швидкості і якості обслуговування поклажодавців. А допомагати в управлінні всіма цими процесами повинна якісна автоматизована система управління (АСУ).
У цій статті хочеться трохи поговорити саме про другий напрямок – про автоматизацію обліку та управління.
Самою по собі автоматизацією кількісно-якісного обліку зерна на елеваторі вже нікого не здивуєш, це, так би мовити, «must have» (маст-хев). Але системи автоматизації не стоять на місці. Все більше процесів і функцій автоматизуються розробниками, з’являються нові програмні та технічні комплекси. Переважна більшість елеваторів починають впроваджувати у себе справжні АСУ, йдучи від «Excel-автоматизації».
Які проглядаються тренди в розвитку систем автоматизації елеваторів? Чи потрібно витрачати гроші на придбання «старих» систем обліку. Чи не стануть ці інвестиції неефективними через 2-3 роки.
Ось про це спробуємо розібратися в цій статті.
Якщо коротко і зрозуміло, без наукових термінів, то можна сказати так: автоматизована система управління повинна сама, незалежно від прізвища конкретного співробітника, а тільки від його функціональних обов’язків:
Система управління не повинна бути для співробітника тягарем, сенс якої тільки в тому, щоб потім «намалювати шефу красиві звіти або графіки». Вона повинна допомагати в роботі та в першу чергу, контролювати його.
При цьому попри все більш проникливу діджиталізацію нашого життя, досі існують елеватори, які ведуть облік за допомогою «Excel-автоматизації». У них всі дані зберігаються в excel табличках, а ось автоматизації процесів управління немає ніякої!
Excel – це не система управління! Це електронні таблиці! Вони не можуть управляти процесами – вони можуть тільки зберігати дані та виконувати деякі розрахунки. Причому питання безпеки та вірогідності даних в них – це взагалі окрема тема, яка не витримує серйозної критики.
Наскільки вистачить такої «Excel-автоматизації» в сучасному світі та всезростаючої конкуренції? Думаю, що ненадовго.
Про що думають їхні керівники – незрозуміло. Чи вони вважають, що «на наш вік вистачить, а там – трава не рости».
Головні напрями в розвитку і побудові АСУ елеваторів в найближчому майбутньому будуть спрямовані на:
Розгляньмо їх трохи докладніше.
Досвід автоматизації минулих років, коли різні розробники ставили різні модулі та «програми» для роботи з окремим обладнанням або бізнес-процесами, показує, що цей шлях заводить у глухий кут. За підсумком виходить, що гроші заплачені, начебто щось автоматизовано, але працює все само по собі та не пов’язане в єдину систему. Дані з однієї програми в іншу переносяться руками.
Згодом, розробники окремих модулів «зникають», припиняють підтримку «старих програм» і елеватор опиняється в тупику. Модулі між собою не сумісні, морально застарівають, в них не можна внести жодних змін, а за підсумком, як працює цей «зоопарк» ніхто не знає!
АСУ потрібно будувати з фірмами-розробниками, які реально і серйозно займаються автоматизацією зернового бізнесу, а не з фірмами-одноденками або «талановитими студентами», нехай навіть це і здається на даному етапі дешевше. Не дарма народна мудрість говорить «Скупий платить двічі». Це не означає, що одна фірма розробляє всі модулі. Навряд чи це можливо, але інтегратор всього проекту повинен бути один.
Дуже серйозно потрібно підходити до питань контролю дій співробітників («захист від дурня» і виключення «людського фактора») на всіх етапах роботи, а так само інформаційної безпеки всієї АСУ в цілому.
При укладанні договорів на розробку обов’язково обговорювати етап дослідно-промислової експлуатації та подальшого супроводу! У цьому житті все постійно змінюється, з’являється нове обладнання, народжуються нові бізнес-схеми та технологічні процеси. Внесення змін в роботу АСУ краще і швидше за все зробить той, хто створював саму систему і знає всі нюанси її роботи.
Сюди ж потрібно віднести так само дуже важливе питання про можливість експлуатованої АСУ інтегруватися з продуктами інших розробників (базами даних, конфігураціями BAS або 1С, мобільними додатками та т.д.).
Часто в спочатку поставленому при розробці АСУ технічному завданні були відсутні деякі завдання, наприклад, робота з залізничним транспортом або використання віддаленого залізничного вагового комплексу. Через деякий час ця задача стає актуальною, і вже є готові рішення сторонніх розробників, які потрібно зв’язати з експлуатованою системою управління.
Якщо вона була розроблена за «закритими» технологіями, які не мають на увазі можливість внесення змін, то елеватор стає заручником таких розробників. Водночас використання відкритих продуктів, як “BAS”, 1С тощо дозволяють досить безболісно доповнювати наявну АСУ новими конфігураціями, додатками та т.д.
Маркування транспорту штрих, QR-кодами, RFID мітками для:
Цей напрямок дуже перспективний і він вже впроваджений на деяких елеваторах.
Ефективність такого підходу очевидна і зрозуміла багатьом керівникам. Ось тільки його впровадження затягується. На багатьох елеваторах досі використовують паперовий «бігунок».
Використання сучасних технічних засобів дозволяє обслуговувати поклажодавця без залучення персоналу.
Автоматичне зважування, використання автоматизованих пробовідбірників та іншого обладнання збільшує швидкість обробки транспорту і виключає різні шахрайські схеми шляхом знеособлення проб і транспорту. Автоматична передача даних від устаткування (інтелектуальних відеокамер, датчиків проїзду, ваг, лабораторних аналізів і т.д.) в АСУ елеватора – введення їх в систему так само відбувається облік без участі людини.
Мінімізація участі співробітників у введенні даних в систему управління виключає різні випадкові помилки та навмисні дії, так званий «людський фактор» на всіх етапах роботи елеватора з поклажодавцем. Одночасно з цим і прискорюється процес обслуговування машин.
Так само необхідно створення вбудованого контролю правдивості інформації, що вводиться на всіх стадіях виробничого циклу.
Управління зовнішньою логістикою – мінімізація черг і часу простою на майданчиках відстою і перед воротами елеватора.
Щорічно в «високий» сезон перед елеваторами та зерновими терміналами шикуються величезні черги з зерновозів. Особливо гостро ця проблема стоїть в припортових містах та південних областях нашої країни. Один з ефективних методів її рішення – організація електронної черги, щоб зерновози, що приїжджають, не “юрмилися” на майданчиках відстою і не простоювали даремно, а приїжджали безпосередньо під розвантаження. Одночасно із записом в чергу можна вводити попередню інформацію про машину і вантаж в ній в систему обліку елеватора.
Впорядкувати прибуття зерновозів і розв’язувати цю проблему намагаються тільки далеко не всі елеватори. Очевидно, що ті, хто запровадить у себе цей підхід, так само отримають додаткові конкурентні переваги для залучення нових поклажодавців. Адже зменшаться непотрібні простої транспорту поклажодавця саме на цьому елеваторі.
Це користувачі АСУ – не співробітник елеватора.
На сьогоднішній день практично ніхто не допускає в свою АСУ «сторонніх». Обмін інформацією з поклажодавцями відбувається виключно в паперових або зовнішніх електронних документах.
Однак, в перспективі, це обов’язково зміниться. У боротьбі за клієнта елеватори почнуть більш детально інформувати його:
Робити це набагато зручніше в електронній формі у вигляді чат-ботів, спеціалізованих мобільних додатків, на сайтах і т.п. Цілком можливо, що поклажодавцям можна буде надати права не тільки переглядати свої дані, але і вводити їх.
Наприклад, поклажодавець може сам ввести дані по своєму автомобілю, відправленому на елеватор: номера ТТН, машини і причепа, дані по вантажу і водію, і т.п. Співробітники ЗТ тільки звірять ці дані при прибутті машини, що так само зменшує час її обслуговування і значно знижує ймовірність помилки. Адже дані вводяться в систему там, де породжуються і перевіряються перший раз тим, хто їх вводить і вдруге вже співробітником елеватора.
Самому ж поклажодавцю буде доступна інформація про хід процесів при прийманні та зберіганні зерна. Тобто фермер або зернотрейдер, який відправив машину на елеватор, може бачити всі кроки здачі зерна. Ось його машина заїхала в ворота, зважилась, здала проби – при цьому інформація про класність зерна і його характеристиках поклажодавець може побачити в чат-ботах або спеціалізованому додатку на смартфоні самостійно, без додаткового запиту на елеватор. Так само дистанційно він може й узгодити питання в разі невідповідності заявленої і реальної якості та ваги.
І деякі компанії вже впроваджують подібні технології в життя, отримуючи тим самим сильну конкурентну перевагу – адже поклажодавець відчуває більш «людське» ставлення до нього.
У перспективі використання електронних ТТН для роботи з будь-якими перевізниками та видами транспорту стане обов’язковим. Вони вже впроваджені при залізничних перевезеннях і рано чи пізно почнуть працювати і для автомобільного транспорту. Якраз ті компанії, які вміють працювати з Е-ТТН для залізничного транспорту набагато простіше зуміють автоматизувати такі ж процеси та з автомобільними перевезеннями.
В цьому випадку АСУ елеватора «повинна вміти» з ними працювати заздалегідь, а не коли вже це стане обов’язковим.
Як показало життя, не всі співробітники елеваторів і особливо зернових терміналів можуть працювати за комп’ютером в офісі. Їх робоче місце знаходиться на території або взагалі поза нею. Але вони повинні вводити або користуватися інформацією з АСУ.
Рішення в таких ситуаціях знаходилося в розробці мобільних додатків.
Наприклад, при ситуації, коли вагонні ваги територіально розташовані занадто віддалено або не можуть видавати дані безпосередньо в АСУ. Рішення такої практичної ситуації описано в статті «Автоматизація роботи віддаленого вагового комплексу Зернового терміналу Ніка-Тера за допомогою мобільного додатку Арт:Вивантаження вагонів». Або інші процеси, пов’язані з навантаженням вагонів із зерном або прийманням вагонів від УЗ і контролем їх пересування, і прибуття в портовий зерновий термінал.
Другим яскравим прикладом є контроль вивантаження автотранспорту в порту на судно. Робота тальмана не прив’язана до стаціонарного робочого місця, а завдання оперативної реєстрації часу і місця вивантаження актуальна та обов’язкова. Контроль за рухом транспорту від складу до судна виконує МД «Арт:Тальман ЗТ».
Можливість керівництву елеваторів і ЗТ оперативно отримувати в будь-який час всю необхідну і достовірну інформацію, перебуваючи не тільки перед комп’ютером в офісі, а й на своєму смартфоні.
Можливість узгодження і затвердження спірних питань в онлайн режимі в спеціалізованих чатах АСУ, чат-ботах, мобільних додатках різко підвищує:
Особливо яскраво ця особливість проявилася в період карантину, коли керівні співробітники, в тому числі і директора, перебували на карантині, але завжди були в курсі всіх робочих питань і погоджень.
Звичайно, завжди можна і просто зателефонувати по спірному питанню і отримати або дати вказівку, але будь-який керівник знає два простих правила управління:
А коли обговорення питання і прийняте рішення задокументовано в системі – ніякі відмовки типу «я не так Вас зрозумів» вже не проходять.
Звичайно, елеватори працювали і в «карантинних» умовах – зупиняти їх, як кафе, ніхто не збирався, та й практично це неможливо зробити. Але люди хворіли, не могли ходити на роботу через потенційну небезпеку заразитися самим і заразити інших, хоча виконувати свої обов’язки могли.
З іншого боку, саме грамотно побудовані системи обліку та управління, що мають можливість працювати в «хмарі» з віддаленими або мобільними робочими місцями показали, що і в цих умовах можна ефективно працювати. Тут тільки треба дуже чітко розуміти, що працювати «на телефоні» і працювати в АСУ на віддаленому або мобільному робочому місці це «як кажуть в Одесі: дві великі різниці».
При роботі на віддаленому робочому місці співробітник інформаційно знаходиться «в системі» і може отримати всю необхідну інформацію для прийняття рішення. Там же він приймає і передає іншим співробітникам управлінські рішення, а не дзвонить постійно по телефону, спілкуючись з кимось одним і поставивши в чергу на очікування всіх інших, гальмуючи, тим самим виробничий процес.
Знову ж таки, багато елеваторів входять як окремі підприємства в більш великі холдинги. Керівництво і фахівці холдингу практично завжди територіально знаходяться не на території елеватора, а в великих містах. Для роботи з ними однозначно потрібні або виносні робочі місця, або мобільні додатки, що дозволяють швидко передавати необхідну їм інформацію, звіти, узгоджувати виробничі питання і т.д.
Сучасний зерновий термінал і великий елеватор – це не просто місце зберігання. Це справжній зерновий транспортний хаб. Тому його АСУ повинна вміти працювати з усіма видами транспорту і методами перевезення зерна:
У більшості працюючих зараз на елеваторах АСУ добре відпрацьована робота з автомобільним і залізничним транспортом. Гірше йдуть справи з контейнерними перевезеннями. Є деякі розробники, які зуміли добре автоматизувати роботу з «Укрзалізницею» на всіх етапах: завантаження, перевезення і контроль дислокації вагонів, вивантаження, підготовка всіх необхідних документів для УЗ.
Для портових зернових терміналів, буде дуже важлива цифровізація всіх процесів і документообігу, пов’язаного з прийманням, обробкою і навантаженням зернових на судна. Їх АСУ повинна забезпечити обмін інформацією як зі своїми контрагентами (зернотрейдерами, експортерами, Укрзалізницею тощо) так і з портовими агентами та службами, забезпечивши правильну підготовку документів і швидке навантаження судів з мінімальним простоєм автомобільного та залізничного транспорту. Як приклад можна привести рішення проблеми з подачею хоперів прямо до підходу судна для прямого перевантаження зерна.
Ми обговорили деякі найбільш явно видимі тренди в розвитку АСУ елеваторів і зернових терміналів в найближчій перспективі.
Не всі представлені на ринку продукти з автоматизації елеваторів і зернових терміналів мають такі можливості.
Думаю, що на сьогоднішній день немає ідеальних АСУ – процес їх розвитку «практично вічний і нескінченний». Але при створенні такої системи на своєму елеваторі директор та інші відповідальні особи повинні чітко розуміти і представляти «куди ми йдемо і що хочемо отримати в результаті».